Я питаю тебе: "Хто ти, Двійнику, що насупив чоло і брови звів?"
Відповів: "А ти хто? Ти, хто десятки літ не хотів чи боявся хотіти?"
Виростають діти, пропливають сни, пропливає Буг чи Дунай під крилом літака
Отака історія, така одісея, таке життя...
Тягне ослик візка, тягне плуга бетюг.
Підвиває юга' кволо, полудень блимає тьмяно на листя жовкле...
Я тебе люблю, я кохаю тебе...
Хіба це не точка опори?
Хіба цього не досить, щоб сказати: "Життя вдалося"
і накрутити пасмо волосся на палець, що пахне пачулі
і трішки іланґ-ілангом?
I знову c est la vie
© Copyright: Валентин Лученко, 2011
Свидетельство о публикации №211101900521
Свидетельство о публикации №211101900521
Рецензии
Здравствуйте, Валентин!
Будем рады Вашему участию в Конкурсе произведений на украинском языке:
http://proza.ru/2011/09/20/1025
Желаем удачи.
С уважением
Международный Фонд Всм 14.11.2011 17:01 • Заявить о нарушении
Будем рады Вашему участию в Конкурсе произведений на украинском языке:
http://proza.ru/2011/09/20/1025
Желаем удачи.
С уважением
Международный Фонд Всм 14.11.2011 17:01 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.