А я Мыкола Пэтровыч Лях-кум Алыны ЛЭвивны Дах!
- А я - Мыкола - кум Алыны, та щэ й Лях,
Хто мэнэ тронэ - будэ "швах", а можэ й "блях!"
(Хоч ты - мужык, чи, можэ, баба,
А, можэ, й навить - мужык-баба!),
Бо я, хоч хворый, на выд - худющий я, та кволый,
Я дужэ сыльный, дужэ вмилый,
А хто нэ вирыть - хай пэрэвирыть,
Та нэ жалкуе пОтим,
Що нэ вирыв, та й пэрэвирыв
На голову свою дурну,
Як ты - мужык, то пыска слАба,
Колы ты - баба, то в тэбэ писька слАба,
А колы мужык-баба,
То в тэбэ й пыска слАба,
Й писька слАба! А можэ й жопа слАба!
Бо в мЭнэ вси собаки, нэмов ТИ кабаны,
А кабаны - нэмов слонЫ!
А хто нэ вирыть - хай пэрэвирыть,
Та нэ жалкуе пОтим,
Що нэ вирыв, та й пэрэвирыв
На голову дурну свою..,
Я нэ хвалюсь, та враз звалю,
Того, хто ще зъобидыть
Ганнусэньку мою - Гопак -
Вона вжэ знае смак,
Вона вжэ зна сылу мою
(Мужычу й чоловичу, й воловычу) -
ТомУ й мовчить, та дэ попало нэ стырчить...
Так що сыдить - нэ рыпайтэся, вдома
Та й будэ всэ гаразд миж нами-козакАмы та ляхАмы!
Владимир Крыленко 10 апреля 2010
Свидетельство о публикации №211102101723