Падам, падам...

Сонце блідим апельсином
Заходить у хмари. Грім
Прощається клавесином
Зі мною. На аркуш - рим
Листя... Зажурене поле...
І плачуть лелеки болем:
Де ти сховалася, доле,
Стражденна, полинна, гола?

А день догорає,
Мов свічка.
Любов переходить
У звичку.

Осінь – руда лисичка,
У неї пальто в смерічку,
Вітром - її косички -
Зачіска по-французьки.

Дзеркало-небо - на друзки,
Ламаються мрії-галузки.
Зловила у пастку пустку.
Срібних дощів мотузки...

Осінь – руда мадам.

Осінь – падам, падам…


2011


Рецензии