Така печальна осені пора,
Приходить в гості поетичним хистом
З-під кришталевого, чарівного пера
Пливе словами музика барвиста.
Невтомно пишуть вірші, мов Коран,
Вночі дерева жовтим падолистом,
Зітхнув тужливо зоряний хорал -
І ранки перегукаються свистом.
І давить душу щемний біль-гора,
І кисне туга в серці срібним тістом.
Сумна елегія - поезії пора -
Тремтить мені шипшиновим намистом.
Осiнь
© Copyright: Марианна Марианна, 2011
Свидетельство о публикации №211102201492
Свидетельство о публикации №211102201492
Рецензии