Крик знедоленого

    Крик знедоленого
Немає душі, пропало тіло
Забилось серце, я іще живий
Хвилини линуть безуспішно
Зійшла усмішка з уст моїх
           ***
Цей крик душі не зупинити
Давно дорога рідний дім
І в пошуках в думках молитви
О Боже, бережи цей світ
           ***
Мене люби неначе свого сина
Ти ж дав мені цей битий хрест
Його нести мені уже не сила
Змінити все тобі під силу…
           ***
Не знаю, буду я ще жити?
Прийде до мене хоч якась мета?
В  житті погасли усі дороги світу
Життя без смислу не життя…
           ***
Скільки можна сонце їсти?
В річках купатись, грітися вогнем
З природою цей світ ділити
І на очах у Бога все грішити, і грішити
          ***
Бували гірші ще часи
В думках надія все ще гріє
І буду я боротись до кінця
Повік, доки не посивію
          ***
Я все сказав, залишилось додати
У пам’яті залишусь назавжди 
Рукою світле пригортати
І вірити в прийдешню мить…