Спочатку прокидається мій друг.
Він устає, потягуючись, і одразу
Починає настійливо вимагати тебе.
Його непереборне бажання проганяє сон.
Я прокидаюся, але встати не можу –
Мушу заспокоїти друга, бо інакше
Він стоятиме над душею цілий день
І заважатиме працювати.
Звичайні слова на нього не діють.
Він ніяк не хоче розуміти того,
Що ти далеко…
І лише переконливі аргументи про те,
Що ми скоро побачимося,
Бо і я хочу того ж, що і він,
Змушують його заспокоїтися.
І лише тоді
З ліжка встаю я.
На годиннику шоста тридцять.
Шоста тридцять
© Copyright: Василь Кузан, 2011
Свидетельство о публикации №211102500643
Свидетельство о публикации №211102500643
Рецензии
Мені цікаво таке, чи це всі чоловіки так прокидаються вранці?
Головне щоб не напів на шосту.
Вірш з великим почуттям гумору.
І гарно, й образно! Сподобалося про кохану твого друга! З теплом, М!
Марианна Марианна 26.10.2011 23:14 • Заявить о нарушении
Головне щоб не напів на шосту.
Вірш з великим почуттям гумору.
І гарно, й образно! Сподобалося про кохану твого друга! З теплом, М!
Марианна Марианна 26.10.2011 23:14 • Заявить о нарушении