Золотий Листопаде
прийде до тебе нелюбов
і спалиш вірші всі
омиють дощі підвіконня
відчувши зраду либонь
конверти намокнуть
розмивши твої почуття
не вирвешся із неволі
повільної смерті
і болю нап’єшся...
твій мозок затим огорне
крилом воронячим чорним
надбожевільний страх
сонце не зійде для тебе
просити уже даремно
нема вороття назад
є тільки дорога мінна
що серце проймає струмом
прошу
напиши на шкірі
кленовій мені востаннє
як ніч пережив...
2011
Свидетельство о публикации №211102900740