Золотий Листопаде

у ніч великого безсоння
прийде до тебе нелюбов
і спалиш вірші всі

омиють дощі підвіконня
відчувши зраду либонь
конверти намокнуть
розмивши твої почуття

не вирвешся із неволі
повільної смерті
і болю нап’єшся...

твій мозок затим огорне
крилом воронячим чорним
надбожевільний страх

сонце не зійде для тебе
просити уже даремно
нема вороття назад

є тільки дорога мінна
що серце проймає струмом

прошу
напиши на шкірі
кленовій мені востаннє
як ніч пережив...


2011


Рецензии