Ганна Осадко. Как солнце
Средневековье – вечно. Как тогда,
Плывут туманы сонно по водам,
Сжигают люди души на солому,
И дым в дома заходит, и во сны,
Как лента, заплетается. Весны
Не будет долго. Зёрнышку тугому
Сил надо, да и мудрости – дойти
До цели, до основы на пути,
И сути, что предвечна для всего:
И в межсезонья (бессезонья) час
Любить. Так просто. Каждого из нас.
Как солнце -
что для всех
и никого.
***
як сонце
Середньовіччя - вічне. Як тоді,
Пливуть тумани сонні по воді,
А люди палять душі та солому,
І дим у дім заходить, і у сни,
Як стрічка, заплітається. Весни
Не буде довго. Зернятку малому
Ще треба сил і мудрості – дійти
До суті, до основи, до мети,
І та мета – довічна і зникома –
У міжсезоння (чи безчасся) час
Любити. Просто. Кожного із нас.
Як сонце –
що для всіх
і що нікому.
Свидетельство о публикации №211110600319
Муса Галимов 06.06.2023 22:05 Заявить о нарушении
Доброго Вам дня!
Анна Дудка 07.06.2023 05:50 Заявить о нарушении