Реверс

Я жду тебя, скорее приходи.
Хожу как тень, как голубь по карнизу…
Хотя бы позвони мне – ну а там поглядим
Сажусь на диван, включаю телевизор…
Uma2rman. Tide.
И действительно было приятно вспомнить то, что было, и слегка погрустить о том чего не случилось.
Давящая тоска на душе сменилась мягким расслаблением. И, несмотря на неровную, прерывистую, и не всегда гладкую дорогу под названием «жизнь», я действительно понял, по настоящему прочувствовал – она то, что дается нам лишь единожды.
И я не имею права прожить свою жизнь в бессмысленных, однообразных буднях. Или прожить ее так, что бы в конце, я не мог сам себе сказать, с приятной дрожью в голосе – это было великолепно. Трудно. Сложно. Но реально. И во что бы то ни стало, я сделаю достижение этого, целью всей своей жизни. Пусть кто-нибудь осудит меня, а кто-нибудь согласится но, тем не менее, свой вывод я уже сделал.

Шалена ностальгія захопила мене. Я поринув у неї, цілком, немов юний хлопчисько у своє перше кохання.
Я знову й знову засиджувався до ранку на підвіконні. Знову й знову дивився на починаюче світлішати небо. Вранішнє проміння лиш трохи займалася на сході,  і синьо – рожеві фарби ранку забарвлювали небо. Не все. Тільки його краєчок.
Мрії. Згадки. Щось в них було. Щось, що змушувало відчувати досі незнайомі мені відчуття.
Мені раптом згадалися слова з пісень «Бумбокса»
Вони геніальні мьюзік-майстри. Це офіційна заява. Я в цьому певен.
«Ми в кав’ярні, в компанії, трішечки парить…той спокій – моя примара. Ти – новини ведеш на якомусь каналі, я точно тобі не пара…»
Рими, та м’який фон звуку білих клавіш… Трохи емоцій, та дійсно почуттів… І романтичний фон. Підтекст текстів ясно дає зрозуміти – зізнаватися в коханні, ми ще не забули як це робити. І більш того – ми знаємо, відчуваємо…як саме треба. Без будь яких  зайвих слів.
«Підпалю листа, я підпалю листа, комерційним щоб сюжет не став…»
І  лише таємнича недомовленість лишає сюжет, не до кінця розкритим. Звісно. Так і треба. Кожен з нас розкриє його по своєму сам для себе. У своєму житті. У своєму коханні.


Dunhill Maklaud 
 26/07/2010, 4:59


Рецензии