Вже грудень пiд храмом
Вихоплює фарами груди
Зіщулених змерзлих гір.
Тривалі важкі тунелі
Ховають набряклі вени
Незнаних раніш тривог.
Хвороба, мов сніжна кулька
Уже покотилась. Болем
Тече небокрай крізь ліс.
Сліпий листоноша часу
Складає листи у купи
І палить. Прогірклий дим
Вповзає в легені. Босий
Вже грудень під храмом просить
У шапку шматок тепла.
Свидетельство о публикации №211112501337
Выхватывает фарами грудь
Сощуренных смерзшихся гор.
Сосуды тяжелых тоннелей
Прячут набухшие вены
Неведомых раньше тревог.
Болезнь, как лавина, несётся,
Пропитанный слёзною болью
Течет небосвод сквозь лес.
Слепой почтальон времени
Сгребает листочки в кучи
И жжет их. Прогорклый дым
Вползает в душу. Просит
Под храмом декабрь голодный
В шапку кусочек тепла.
Анна Дудка 28.11.2011 07:54 Заявить о нарушении
1.Болезнь, как лавина, несется,
2.Вползает в душу. Просит
Под храмом декабрь голодный
В шапку кусочек тепла.
Як Ва гадаєте, так буде точніше?
Василь Кузан 27.11.2011 22:40 Заявить о нарушении