вулицею л та одного з старих гротескних м ст

краса вільна від бога,
божевільна краса
кожного дотику
кожного сонячного поцілунку
навіть ніяково дивитись на лінію горизонту
адже вона ніби місце цілунків того що вище і нижче нас
нам пишуть листи
ми посилаємо повідомлення
на кожній вулиці є будинки, повороти і перехрестя
дещо більше нас
дещо зовсім не варте уваги
і не звертаємо
не повертваємо голови вбік
дарма мріючи
дарма
дарма нічого небуває
а те що дарма
те зовсім не так як здається
бог грає в оркестрі
грає у піжмурки
грає у покер
інколи виграєш ти
інколи він
але завжди ти
адже він тільки тому
що є ти
у залі
у закутку
чи за його гральним столом


Рецензии