Монолог одной души

Вирішив писати на українській...... Напевно через те, що не в стані грамотно писати на російській...Ми прагнемо привернути увагу спільноти до себе....це реалізація нас , як індивіда......Чого воно варте, це визнання???? Декілька хороших слів в твою адресу.....море заздрості......дві, ну максимум три дівчини дадуть тобі за твою репутацію.....заробиш досить непогану суму грошей, які витратиш на суспільні вимоги ( одяг, дороге авто, брендовий годинник, віскі в "модному ресторані" за подвійною вартістю, картину митця, який жив 200 років тому назад, носив жіноче плаття....і так далі).....і.....цього для багатьох достатньо....но мета....та твоя ціль з якою ти це робиш.......про неї забуто......нікому не потрібно переосмислення......достатньо занотувати пару фраз....і все....

Но напевно на глобальних проблемах зупинюсь.....це надовго......

Шукав підходящої фрази, для продовження монологу...но не знайшов....і це зрозуміло....важко зайти вступ до сьогодення......   

Ми забули про минуле, байдужі до майбутнього.....і зовсім не звертаємо увагу на сьогодення.......Напевно читаючи цю фразу у вас виникає думка...." Що за маячню несе цей придурок????,...я планую своє майбутнє, у мене багато спогадів....і я слідкую за тим що відбувається ...." досить справедливе зауваження......але воно є ключовим аргументом у моїй тезі.....

Вступ.....

Антуан де Сент-Екзюпері просив Господа навчити його мистецтву маленьких кроків.....Це забута філософія....Кожна картина починається з крапки....кожна пісня починається з ноти....так і кожне життя починається з вчинку.....саме щирих, ідеологічних, справжніх вчинків зараз не вистачає.....ми живемо ілюзією....для нас ідеали - хронічні наркомани, які вже давно хворі на СПІД, не мають особистого життя, є клонами збоченої поп культури, заробляють 17,5 млн доларів на рік.....Для нас хороший той фільм, про який лунають хороші відгуки на форумах.....і не важливо, що ми взагалі не знаємо нічого про цих "експертів"......навіщо робити вибір....за нас його зробило суспільсво.....

То чи дійсно ми слідкуємо за тим що відбувається??????....відповідь...ні.....Наша реальніть повнітю поєднана з суспільною......а це значить .....що її немає.....( Ми одягаємося тільки в модний одяг, тобто в той, який продається в багатьох магазинах, створений шайкою педофілів, та носить брендове імя)...можна навести ще безліч аргументів. поязаних з світоглядом, моралю, принципами...але це займає занадто багато часу........а я вже відчуваю, як алкоголь сповільнює діяльність мого мозку......

Чи дійсно ми памятаємо про минуле????відповідь.....як неочікувано....ні.....Покажіть мені людину, яка повністю перелічить імена своїх пращурів хоча б до 4 покоління назад....і я визнаю себе повним ідіотом.....а це єдина тема....яка має безпосереднє відношення до кожного із нас......Хтось сказав що : " Той хто не знає свого минулого, не має майбутнього".....повна маячня.....знання минулого не створю майбутнього, а лише може зкорегувати його у відповідному напрямку.....і ....навіть якщо ти ствержуєш, що ти знаєш минуле.....ти ще більший ідіот, ніж я думав.....адже всі твої аргументи будуть базуватися на працях людей, які робили припущення виходячи з догадок....і тут стільки ж правди, як і в сучасному написі " Без ГМО".......

Чи дійсно МИ слідкуємо за сьогоденням?????......напевно теж ні.....По перше.....Людина - це істота, мозок якої працює лише на 4-6 % своїх можливостей, які щей нівелюються емоціями.....Будь яке наше сприйняття - це реакція, а будь- яка реакція полягає в аналізі.......тобто розумному співвідношені очікувонаго і дійсного, помножити на адекватність.....
Оч/дсн*(Емоція+Міркування)=ПОГЛЯД
Детально розберу цю формулу.....Очікуване - наша ціль, яку самозакохані бовдури називають мрією......Дійсне - Сурова реальність- яку більшість із нас ігнорує, знаючи що коефіцієнт мрії точно буде більшим ....( Ми завжди хочемо більше ніж можемо реально досягти, і більшість теоретиків вважають це прогресом, хоча кожна адекватна людина розуміє, що ДЕГРАДАЦІЯ).....Емоція.....єдина субстанція, яку людина не може контролювати.....ми навчились їх стримувати....хоча мало хто розуміє, що стримуючи емоцію ми лише її підсилюєм.....надаючи їй особливого статусу, ми робимо ЇЇ ВАЖЛИВОЮ......Міркування.......сукупність погляів, вражень, досвіду, помножена на виховання, поділена на сукупність обєктивних чинників, і сформульована під впливом обовязку......як вам.....невже кожен свідомо контролює це??????.....відповідь так....адже всі ми егоїсти....але нажаль ця думка на стільки ж далека від реальності, як і венера до сузіря Пенелопи....( я його щойно вигадав......).....

мимоволі виникає думка що я геній.....приємне відчуття......

Невже ми плануємо своє майбутнє?????.....Ні...Ні...і Щераз ні.....я нещодавно на форумі провів опитування .....чи хоче хтось дізнатись , що його чекає за 15 хв????97 % відповіли так.....потім наступне питання.....Чи хочете ви дізнатись коли помре ваша мама?????....100 % відповіли ні......висновок.....Ми дивимось в майбутнє тільки через призму позитивних очікувань.....ігноруючи негатив.....розумне питання: " Хіба це не мрія?????????".......так...нажаль все що ми повязуємо з майбутнім це мрія......Ілюзія.........Ви скажете ...." я завжди сподіваюсь на краще, але готуюсь до гіршого""...розумно.....як для невдахи.....Який тут відсоток обєктивного прогнозування??? 0???....я думаю ще менше......причиною всьому відсутнсть впевненості.....а вона зявляється тільки при чітко розтавлених приорітетах, злагодженості намірів і вчинків, максимальній концентрації, абсолютному бажанні настання позитивних наслідків...і так далі........покажіть мені людину, яка виконую всі ці вимоги....отож....в ідеалі всі ми такі.....а якщо розібратись по суті, то одиниці зможуть відповісти на питання : " Що важливіше для вас, бізнес чи сімя?"........

Висновок....... ....... ........ і ще декілька крапок......кожен робить його сам......

Впевнений....що весь цей монолог буде сприйнятий як повна маячня, адже ми ЗАВЖДИ ЗАПЕРЕЧУЄМО ТЕ, ЩО НЕ  МОЖЕМО ПОЯСНИТИ..........