Коан про Невизначенiсть

Гортаю осінь, як старий альбом родинних фотографій,
оцей гербарій "було-було-було-було".
А що було? Вагітні сливи, терен, глід
тумани, сонце, що не гріє
та з кожним днем все менше листя
у парках, скверах та садах.
За дах вчепився Місяць, такий великий, Матка Боска!
і пояс Оріону з-за горизонту виповзає
повітря прозоріє і завтра день зійде з полотен Босха
щоб стати новою світлиною в альбомі.
Чи буду я на ній?
Хто ж знає...


Рецензии
Очень красиво, Валентин! и немного печально...
:))

Алла Ребенко   03.12.2011 20:20     Заявить о нарушении
Дяка, Алло! Звичайно печально) Така вже роля у осені печальна)

Валентин Лученко   03.12.2011 20:24   Заявить о нарушении