Черв’яки ліні наповнюють моє єство
Через усі отвори і рани,
Через усі помисли і бажання.
Кожен волосок на моєму тілі
Приймає байдики,
Мов антена радіоприймача
Приймає «Закарпаття - FM».
Кожна клітина моєї суті,
Ніби в сутінках крапля світла,
Мошву, комарів і нечисть всю,
Як магнітом, притягує лінощі.
І я лежу
Ніби кіт на сонці,
Мов сонячна пляма на підлозі,
Чи купа спокою
На простирадлі поля.
Я лежу і чекаю
Поки голодні круки
Розгребуть цю купу,
Розберуть по крихті,
Розклюють із криками,
Роздзьобають гарячі нутрощі
І рознесуть по околицях.
І тоді від моєї ліні
Нічого не лишиться.
2007
Про лiнь
© Copyright: Василь Кузан, 2011
Свидетельство о публикации №211120401907
Свидетельство о публикации №211120401907
Рецензии
о............. хочу заспокоїти Вас..не Ви один "лежите"..."чекаєте" :))))
Іноді ті круки запізнюються, іноді й занадто вчасно....
і сіяти б оту крупу...
сіяти....
сіяти....
залишаючи на ситечку тільки раціональне та мудре..
... але... та чи буде "наповненим" життя, якщо ось так ту крупичку перебирати !? :)
Ритор.... :)
:)
Натхнення Вам..
Мира Мора 05.12.2011 11:58 • Заявить о нарушении
Іноді ті круки запізнюються, іноді й занадто вчасно....
і сіяти б оту крупу...
сіяти....
сіяти....
залишаючи на ситечку тільки раціональне та мудре..
... але... та чи буде "наповненим" життя, якщо ось так ту крупичку перебирати !? :)
Ритор.... :)
:)
Натхнення Вам..
Мира Мора 05.12.2011 11:58 • Заявить о нарушении