Стар фотограф

А поцілунки мали металевий присмак покусаних до крові вуст.Вони супроводжувалися моїм волоссям на язиці,твоїм сміхом з цього приводу.Холодні руки під футболкою доводили до сказу,виразні ключиці до екстазу,теплі губи зводили з розуму...

 Ти сидів на лавці.Я підійшла і вибачилася за свою "пунктуальність".Ти байдуже кинув "Не дивно".За звичкою я фиркнула і відвернулася.А ти просто протягнув мені конверт і повчальним тоном,доречі,як завжди,сказав,що ми зустрілися не для того,щоб сваритися.
 - Що це? - з недовірою спитала я.
 - Відкрий,дізнаєшся.
 Я розірвала конверт.На мої коліна випали фотознімки.На них були дівчина і хлопець.Вони ганялись один за одним по полю,де паслися коні,обіймались,цілувались,а потім знову бігли одне за одним.
 Я обережно провела пальцями по фото,немов боючись налякати їх.Хлопець з дівчиною наче ожили.Спогади завертілися диким виром в моїй голові.
 Не знаю,скільки я була у відключці від реального світу,але ти вже почав нервувати та нудьгувати.

- Сумуєш? - боязко і чомусь недовірливо спитав ти.
 - Іноді.
 - І я...можливо теж.
 Ми ще посиділи трохи мовчки.Ти зрушив тишу.
 ;- Знаєш,я,мубуть,піду вже.Мене чекають.Бувай.
 - Щасти!
 Ти призупинився і поглянув на мене,наче востаннє.
 Я знала,що тебе ніхто не чекає.Просто ти боявся тої незручної тиші,котра з"являлася разом з моєю появою.Спогади розривали тебе на маленькі шматочки.
 Кожна хвилина душить тебе.Ти задихаєшся.Душа лізе назовні і ти тікаєш.Від мене.Хм...А раніше,ти тікав до мене.Від кого завгодно,однак все одно до мене.
 Я просиділа до темряви.У голові весь цей час пролітало багато думок.Можливо,все,що сталося на краще.Наша історія на краще.
 Коли я повернулася до реальності було вже 22:37.Я пішла залишивши фотографії на лавочці.Їх розтерзає вітер,сотні зацікавлених перехожих людей і очей,за котрими залишається право придумати власну історію для невідомих на папері,можливо,навіть з щасливим кінцем.А можливо,їх просто знайде двірник,який ще довго буде сваритися собі під ніс,коли,буде збирати по всьому парку шматочки фотографій після вітрових нічних ігор.


Рецензии