Коан про Мету Iснування

Сонце сяде якОсь непомітно, як ніби його не було.
Нам захриплі вечірні ворони накаркають сніг.
Вранці ніжні та свіжі дива закружляють у сірому небі.
Ми ловитемем їх на земерзлі долоні.
В оболонях на вербах гавранці сидітимуть мирно,
прислухатися будуть, як шерхне на озері крига.
Книга цього на вид без_ мети_ існування
знов поповниться новим рядочком,
а може, двома...
Ти лише не питай,
нащо все це потрібно,
кому і для чого.


Рецензии
И я поверила, что есть прохладный снег
И синяя купель для тех, кто нищ и болен,
И санок маленьких такой неверный бег
Под звоны древние далеких колоколен. (А.А.А.)

Доброго дня, пане Валентине!
Якщо учень зрозумів про що велось у коані вчителя, він має процитувати у відповідь текст, з якого б з'ясувався ступінь його заглиблення й бачення теми.
Даруйте, що цитую російською.

З повагою,
Р.S. Як на мене, то "каркуші" - мультяшне слово.

Елена Иваницкая   16.12.2011 10:00     Заявить о нарушении
Так, пані Олено, Ви повністю маєте рацію! :-) Дякую за Ваш відгук!

Валентин Лученко   16.12.2011 10:59   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.