Невмируще джерело

Невмируще джерело (на украинском языке)

Русская версия сочинения тут http://www.proza.ru/2011/12/12/89

Усна народна творчість українського народу – це одна з кращих скарбниць художньої культури. Особливо в ній переважають ліричні народні пісні, цікаві за змістом, душевні і мелодичні.
Фольклорні твори українського народу відображають усі сторони народного життя і тому поділяються на три основні роди: народна лірика, народна драма, народний епос. У межах кожного фольклорного роду розрізняються жанри та піджанри. До них відносяться календарно-обрядові пісні, родинно-побутові, соціально-побутові та трудові пісні.
Календарно-обрядові пісні – це веснянки, колядки, щедрівки, жнивні пісні, які найтісніше пов’язані з трудовою діяльністю людей. У родинно-побутових піснях народ оспівує найважливіші події сімейного життя. Основні теми цих творів: щасливе і нещасливе подружнє життя, вірність і зрада, сирітство, трагічні випадки, стосунки між членами родини. До родинно-побутовіх пісень відносять також колискові, танцювальні, жартівливі пісні. Особливу перевагу мають пісні про щире кохання, побачення, суперництво, розлучення, туга та закоханість.
Соціально-побутові пісні відтворюють громадське життя трудового народу, розкривають стосунки між людьми та їх відносини до інших людей. Сюди належать козацькі, чумацькі, рекрутські й солдатські, бурлацькі, стрілецькі пісні про кріпацтво. Трудові пісні виникли в процесі колективної праці. Вони збуджували людей, надаючи великих зусиль, які допомагали подолати важку працю. Трудові пісні робили людину мужньою, закликали до нових звершень, змушували радіти і мати задоволення від праці.
Художні особливості ліричних пісень містять в собі правдивість і реалістичність буття. В них яскраво відображено родинне та суспільне життя людей, які жили в різні історичні епохи. У ліричних піснях народ виразив свою мрію щодо вільного життя, щастя і справедливості, до краси та любові, до щирих, дружніх стосунків між людьми.
Українська народна пісня за багатство змісту, поетичність форми, красу мелодії користується великою популярністю в усьому світі. Але насамперед природа надихала людей на створення пісень, бо саме природа має нескінченні багатства, які завжди приваблювали людину, та налаштовували її на усілякі прагнення. Зокрема природа спонукала людину завойовувати її та оволодівати її багатствами, зрештою цього з’являлися війни.  Але тяга до пізнання природи примушувала багатьох людей також творити, діяти, відтворювати, робити наукові відкриття, освоюватися та будувати. Поширення прогресу робило свої внески у збагачення мови новими словами та виразами. Таким чином, мова набувала нові терміни і від цього ставала ще більш виразною, повною та гармонійною.

Література:
Моя Вкраїно, мій ти раю... [Текст] : усна народна творчість / упоряд. С. Харченко. - К. : Країна мрій, 2009. - 336 с. - (Серія "Бібліотека школяра"). - ISBN 978-966-424-180-6