Ти далеко

Ти відчуваєш мене? Ти далеко… Я впевнений, що скоро ми розійдемось на завжди… Дороги нашого життя розведуть нас по обидві сторони теплих спогадів…. Ні…. Відстань тут зовсім не проблема…. Ніхто в цьому не винен… Просто ми стали іншими…. Ми змінилися…. Напевно просто стали дорослими…. Погляди… Життя… Інтереси… Все стало іншим…. З кожним днем серця стають холоднішими до наших почуттів…. Друзі… Вечірки… Нові знайомства… Все впливає на наше життя…. Ми стаємо чужими… Ти говориш що все добре… Що любиш…. Не покинеш… але все давно вже не так… Лишилася лише привичка…. По привичці набираємо номер мобільного… По привичці говоримо що любимо… По привичці засинаємо і прокидаємося…. Ти стала все рідше і рідше телефонувати… Постійно чимось зайнята… На мене часу не вистачає… Та ні… Я не осуджую…. Я розумію… Так тривати довго не може…. Я тебе став дратувати… Розмови стали сухими…. Це кінець… І скоро ми розійдемось… Не на словах, як це буває… Розійдемось як береги холодної річки…. Навіщо жити в немочі почуттів? Навіщо мучити один одного? Все міняється…. За вікном змінюються пори року…. Осінь…. Зима…. Весна… Літо…. В серцях змінюються почуття…. Захоплення…. Кохання… Привичка… І просто знайомі…. Ми все робили, щоб зберегти кохання… Щоб зберегти почуття… Але… Не наша в цьому винна… Не винна знайомих…. Близьких… Ні… Просто ми міняємося…. І тепер на питання: Ти мене відчуваєш? Відповідь прозвучить: Ти давно став для мене чужим…. Я не осуджу… Я не ображусь… Адже це кінець… Кінець наших почуттів….