ТЦ. м н атюра

 Віктор якраз зайняв позицію на даху восьмиповерхового торгівельного центру,який пережив Катастрофу і доволі непогано зберігся з того часу.В ньому навіть цілі всі сходи і не потрібно було підійматись на дах більш важкими способами.Він швидко піднявся та розташувався за рекламним щитом,на якому була політична реклама:"Анатолій Буц.Єдиний кандидат-єдиний президент!"Батько розповідав Віктору,що та виборча кампанія так і не закінчилась.В щиті було кілька десятків дірок від куль,кілька було і на обличчі зображуваного кандидата в президенти.Він і сам мабуть всадив в щит з десясок куль,коли стріляв в крилатого мутанта
 Він вирішив викурити сигарету.Це була справжня знахідка-18 сигарет"Camel",які він знайшов три місяці тому,в ящику стола в кабінеті адміністратора,якоїсь контори,в північній частині міста.Раптом почулись,якісь клекочучі звуки.Віктор зрозумів,що це мутант.Він взяв рушницю,подивився через оптичну систему і побачив його.Це було,щось схоже кілограмів на десять тіста,з трьома дірками на тому кінці,що повз вперед.Воно повзло,як хробак та клекотало.Віктор хотів вже застрелити,але почув ові звуки.Це був крилатий мутант і він був величезний.
-Паскудство!Це його здобич!-роздратовано промовив Віктор,-сьогодні ти сидиш на дієті.
 Віктор вистрілив в тісто-мутанта.Йому відірвало передню частину тіла і трьох дірок вже не було.Із чудовиська розляпалась,якась фіолетова рідина,а із тієї частини тіла,що залишилась,почала вилазити,желеподібна субстанція,того ж кольору.
-От гидота!-подумав він.
-Де вас виродків понабиралося!-розгнівано викрикнув Віктор.Потім розвернувся і почав бігти в напрямку виходу із даху на сходи.
 За його спиною назовні почав лунати шалений рев літаючого чудовиська.Він закинув рушницю за спину,зняв автомат та ввімкнув підствольний ліхтар,і почав швидко зпускатись по сходах,перестибуючи через одну,а то й дві-три сходинки.Це було доволі небезпечно,але Віктору потрібно було якнайшвидше зпуститися вниз,щоб одразу на виході не напоротися на ту тварюку.
 Нд третьому поверті Віктор вирішив виглянути у вікно,подивитись,що там відбувається назовні.Він почав йти по коридору.Коридор цей був довзиною близько десяти метрів.Ліворуч-глуха стіна,праворуч-тро3 дверей,прямо-вікно,яке і було ціллю Віктора.
 Віктор повільно підійшов до перших дверей,які були відчинені(двері відчинялись назовні-дивно),різко повернувся,освітив кімнату,порожньо,якщо не брати до уваги хаотичний безлад,що коїся в кімнаті.Наступні дверї також відчинені.Після освітлення кімнати Віктор побачив практично те ж саме що й першій.Треті двері зачинені-недобрий знак.Віктор протягнув
 руку до ручки,але,як тільки він за неї взявся,двері відчинились,з такою швидкістю та силою,що Віктор відлетів до стіни.Автомат вилетів з руки,а Віктор ударився потилицею об стіну.У нього із очей полетіли іскри,перед очима попливли жовті кола.Все,що він встиг розгледіти крізь жовте марево перед очима,це було,щось схоже на людину,яка стрибнула на нього.Але в цієї людини не було половини голови і на нього витріщилось єдине око з тупим,мертвим поглядом.
 Віктор різко відчув гнітучу темноту,яка захоплювала його свідомість.
-О ні!Невже це все,такий кінець?-тільки й встиг подумати він.
Потім Віктора поглинули темнота та забуття...