Ластiвка
вона у нім літала цілу ніч,
а зараз спить, впокорена, як пташка,
чи як дитя -
на животі,
у сні,
розкидавши і ковдру, і подушку...
корсет біленький: золота шнурівка
розплетена уже до половини,
і груди,що звільнилися з полону
тугого атласу -
як дві маленькі пташки,
що дзьобики наставили угору
вимогливо:
годуй їх ніжним, білим,
пташиним молоком, моя знемого...
а ніжки, у чорних, як андалузька ніч панчішках,
тремтять, мов хвостик ластовиний,
невинність в нім і хіть неподолима
змішалися в хмільнім коктейлі...
то хто ж пестливою рукою
цю ніжність неціловану візьме?
Свидетельство о публикации №211121801552
тугого атласу -
Ну что это за пошлость! Разве можно о таком писать? В стихотворении мало хорошего примера и отсутствует мораль. Ставлю "не понравилось".
Морис Федо 26.02.2012 00:27 Заявить о нарушении
Джозефіно, пишіть, творіть, з часом самі оберете найбільш-найменш вдалі вірші. Як на мене, так цей абсолютно сучасний, виважений, в міру відвертий. "Соковитий" - ось доладне слово.
Мені ваші вірші подобаються,
Елена Иваницкая 27.02.2012 17:41 Заявить о нарушении
Морис Федо 27.02.2012 17:57 Заявить о нарушении
Моріс, ставте хоч сто "не понравилось". Мене Ваші комплекси не переймають.))) Про мораль своїм онукам гуторити будете. :-)
Писать можно о чем угодно! Лишь бы талантливо. С т.з. поэтической вопросы имеются? Нет? अलविदा, au revoir, auf Wiedersehen !!! :-)))
Анна Валевська 06.03.2012 20:36 Заявить о нарушении