***

 Ось він,цей будинок.Генадій під'їхав на своєму"Шевролет Авео"до великого стильного будинку.Двоповерховий будинок з величезними скляними стінами,зеленого,як море кольору.
-Якийсь пост-модерн своєрідний мабуть.-в котрий вже  раз зацікавлено подумав просебе Генадій.Він забрав з бардачка свій"Кемел"і почав вибиратись із авто.Став на під'їздній доріжці та закурив свою цигарку.Задумливо задивився на зелену скляну гладь.
-Я так давно не бачив море.Цілих двадцять п'ять років.Вже майже нічого й не пам'ятаю.-промовив Генадій.
 Він піднявся по сходах,підійшов до дверей(двері тут,як не дивно металеві,з вишуканою ковкою)та натиснув на дзвінок.На годиннику було три години по полудню.Зараз Віталій,якраз повинен бути вдома.Через хвилину двері відчинились і з'явився Віталій.Це був кремезний дядько з бородою.
-О,Генко,привіт!Якьтвої справи?
-Так,як і зліва.
-Так,як зверху, знизу,зпереду і ззаду?Я зрозумів.Заходь.
-Відчини гараж,я зажену машину.
 Генадій загнав машину і піднявся разом із Віталієм на другий поверх у вітальню.Вони посідали в крісла.Генадій помітив на скляному журнальному столику між ними кілька доріжок білого порошку.
-Третя зправа.-сказав Віталій і втягнув в ніс одну з доріжок,через скручену в трубку купюру.
-Друга зліва.-сказав Генадій і повторив ті ж самі маніпуляції,що й Віталій.
-Розкажи,Генко,чому ти так довго повертався з Петровська?-запитав Віталій.
-Це довга історія Вєтальо,-відповів йому Генадій,-давай трохи пізніше зустрінемось в"Тихих зарослях"і я все тобі розповім.Від тебе також чекаю подробиць.Я ось,що хотів у тебе запитати.
-Так,Генко,звичайно.
-У мене в багажнику два мішки,з трьома трупами,порізаними на шматки.Можна я залишу їх у тебе в морозильній камері на день-другий?-запитав Генадій.
-Добре,залишай.-відповів Віталій,підпалюючи сірником цигарку та затягуючись її їдким димом.
-Я здогадуюсь,що ти не закінчив справи в Петровську,Генко.-примруживши ліве око від диму,сказав Віталій.
-Так,щось схоже на те.-відповів Генадій.
-Так о котрій в"Тихих зарослях"?-запитав Віталій.
-Я думаю близько шостої.Тебе влаштовує,Вєтальо?-запитав Генадій.
-Так повністю.-відповів Віталій.
-От і добре.-підсумував Генадій.
* * *
 Генадій поклав мішки в морозильну камеру і через годину чекав на хазяїна новенького двоповерхового будинку в центральній частині міста.Він знав,що цей чоловік,приїзджаючи додому,через задні двері на кухню.Через кілька хвилин Генадій почув шум мотору під'їзджаючого "Вольво".Він витяг пістолет з глушником,із кобури під лівою рукою і став біля дверей,так щоб,коли її відчинять він був за нею.Через хвилину двері відчинились.В кімнату увійшов чоловік в дорогому коричневому пальто і з довгим каштановим волоссям.Генадій ударив його рукояткою пістолета по тім'ячку.Генадій затягнув його в підвал та посадив на стілець.Зходив на кухню за водою та вилив йому на голову кілька літрів.
-О,прийшов до тями?
-Що ви хочете?
-Скажу коротку.Мені потрібен код,Дядечко.
-Який код?
-Ну від сейфу звичайно!-закричав Генадій,-ти мене розчаровуєш.Знаєш,що буває,коли мене розчаровують люди?
-Ні.-налякано відповів Дядечко.
-Я тобі скажу?Я зазвичай прострілюю тим людямьколіна.Спочатку.
-Кажи код падло!Ти мій час витрачєш!-Генадій ударив Дядечка ногою,з його тяжким шкіряним черевиком,що той упав зі стільця на бік.
Генадій підняв його і знову посадив на стілець,почав трясти.
-Ну кажи!
-Добре,добре 68123232.-сказав Дядечко.
-Дуже добре,а тепер ходімо покажеш де сейф знаходиться.
-Що?
-Ходімо і давай без викрутасів,а не то я тобі суглоби попрострілюю.
-Не треба.
-Добре,пішов. Сейф знаходився у вітальні за картиною.Доволі не поганий такий пейзаж берега,якоїсь річки.Дядечко набрав комбінацію і відчинив сейф.
-Відійди.
 Генадій підійшов до сейфу,продовжуючи не зпускати його із гачка.В сейфі лежала доволі крупна купка із пачок грошей,а також акції,які і були ціллю операції.
Генадій випрямив руку з пістолетом.
-Ну от і добре.-сказав Генадій і вистрілив Дядечку в лоб.
 Генадій витяг з рюкзака папку,в яку поклав акції.Купка грошей також перекочуваладо Генадієвого рюкзака.
 Тіло він посадив на переднє пасажирське сидіння,а сам забрав гільзу та витер сліди крові.Потім сів за кермо дорогого " Вольво"та поїхав до останнього пункту призначення чергової роботи.
***


Рецензии