Мені тебе намалювала ніч.
Із голосу зв’язала покривало,
Чи теплий кокон і на полотні
Пучком наснаги щедро танцювала.
Я з кокона дивився і радів.
Які ж у тебе очі загадкові!
Гірляндами дитинились вогні
Багаттям невгасимої любові.
А десь на фоні в золоті прикрас
Ялинка наближала сяйво свята.
І був коньяк, і хміль, як ловелас,
Схиляв до поцілунків… Небагато
Нам залишилося до того, щоб для нас
Сам Дід Мороз наспівував романс.
Наближення романсу
© Copyright: Василь Кузан, 2011
Свидетельство о публикации №211122100200
Свидетельство о публикации №211122100200
Рецензии