сила вол

 ***
  Був собі Роман. Жив у селі Сирники. Хоча і сам не любив сирники. У Романа не було сили волі. Побачить пиріжки, та зразу хапати, та так щоб нікому не досталось. Роман із другом Дімою разом пускали в горобців з рогатки.
- О! Який чудовий друг – Діма – пояснював всім Роман.
 Хлопець тільки через рік піде в школу.  Прибирати не любив, не умів.
 Гола зима. Снігу нема. І одного холодного, мокрого ранку встав. Так хочеться побігти на вулицю. А як?
- Доброго ранку – говорить.
 Мама теж привіталась. І побачить торт зразу.
- Мій улюблений торт!
- Почекай, ми його будемо їсти ввечері! От ненажера! Немає сили волі.!
  А коли вийшов на вулицю то побачив Діму. Діма говорить:
- А у тебе є сила волі? – питає.
- Та яка у мене сила? Торта якогось не зміг утерпіти.
- А давай підемо у мою хату, я тобі де що покажу.
  Зайшов до Діми. Була в нього багата родина. Мала власний п’ятиповерховий будинок.
  Піднялись на третій поверх.  Там була Дімина спальня і його бібліотека. У бібліотеці нараховувалось сто томів. Поряд був стіл, де друг робив уроки.
  Заліз на драбину. Проліз метр і там зарився у книжках. Вийняв рожеву книжку. «ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ВІД 7 РОКІВ».
- Одже, друг! Тут написано: «… якщо ти один день протримаєшся без солодкого, то ти слабкий. Якщо три дні – ти непереможний, але мусиш над силами потренуватися. Тиждень – у тебе чудова сила волі, не змінюй дороги ».
- А як попрацювати над силою волі – запитав Рома.
- Розділ шістнадцятий, сторінка сто тринадцята! «Щоб набути сили волі треба попросити рідних щоб заховали солодощі. Людина швидко буде уникати життя без вуглеводів, або куріння…» І хіба дитина може курити!? Це який псих міг таке додуматись…
  Вирішив сказати бабусі щоб печево сховала. Всі здивовані, що таке з ним сталося. Ішли дні. …Чотири, п’ять…
 Незамітно минув тиждень.
- Ну як успіхи? – питає знайомий.
- Я не уявляв що прочитавши якісь п’ять речень можна скільки научитися!
- Ну друг, бажаю успіхів. Доречі, у тебе в дома не вистачає одного…- він нагнувся і зашепотів на вухо – бібліотеки. Без однієї книжки не було ні жодної людини.
  А ось нарешті сніг трохи зашарудів…