Душа...

Збудники різноманітних хвороб нашого фізичного тіла,проникають в душу,і розїдають її потихеньку ,не даючи їй відновлюватись.Душа не зможе ,не встигне відновитись,якщо не дати їй висловитись,вилити той біль ,гнів,бруд у простір,у плин часу,який як вода ,змиє геть усе!!

 Вилити,викинути з себе,очистити своє джерело,відновити порухи душі ,які нестямно бунтуються і задихаються в затхлому болоті гніву та болю..гніву та болю..Як нестерпно,пекуче-неминуче болить душа...пече фізично...Розїдає тіло,серце..

 Плин часу...Простір..Всесвіт..Віддати.віддати,хай все тече у безвість.."Канул в лету"-так сказав народ ,чи хтось...

 Якщо для болячок нашого тіла є таблетки,то для душі таблеток немає..Є тільки змога говорити..Висловлюватись.Отак просто говорити.Але..Але параліч душі викликаний страхом ,що тебе не приймуть,забють,зітруть нерозумінням,зацькують ярликами соціуму,закриває вуста..Заніміння,заціпеніння тіла,в якому паралізована смертельно налякана душа...

 Чи є такі бабки,дідки,які вміють відкачувати від страху самого себе??Від задухи ,від нестримного відчуття, що ти ніколи не зможеш говорити,любити,плакати,сміятись по справжньому?Щоб знову відчувати себе людиною ,а не лялькою з застиглою посмішкою та душею..