Я знайшла тебе не для розлуки...
Я тебе нікому не віддам,
Ні зимі, що в снігові перуки
Одягла природу і літа...
Віють прохолодою стосунки,
Морозно і боляче словам, -
Я знайшла тебе не для розлуки,
Я тебе нікому не віддам.
Дарував ти ніжні поцілунки,
І біда була вже не біда,
І на руки змерзлі мої хукав,
Відступилася зима бліда...
Я тебе знайшла не для розлуки,
Я тебе нікому не віддам.
***
Я тебе знайшла не для розлуки,
Я тебе нікому не віддам,
В серце наповзла печаль сторука,
Мов на Київ золота орда.
Наша зустріч - це на сонці вибух,
Це у горах злива молода.
То навіщо ти мене - на дибу?
Я тебе нікому не віддам...
Я тебе вимолюю у муках
Щастя крихту залиши бодай,
Це твоє обличчя, голос, руки
Згадуе то вітер, то вода...
У зими твій колір, запах, звуки
Й глоду кров коричнево-руда...
2011.
Свидетельство о публикации №211122501783
Цікавий діалог вийшов, Маріанночко...
Василь Кузан 26.12.2011 12:20 Заявить о нарушении