життя це рух..

Рух як наркотик,відсутність якого ламає-трощить все тіло,викручуючи-напружуючи мязи.Ти віддаєшся йому і потрапляєш у світ уяви і фантазії,стрімко-палко відлітаючи у інший вимір простору,і ігноруючи реальність,ти відриваєшся від землі,і ширяєш у чарівному просторі казки,яка охопила тебе своїм невидимим маревом,заполонила все тіло,всю душу,незбагненним відчуттям щастя...
   Ти рухаєшся-ти живеш.Рухатись,рухатись,рухатись...По всіх мязах розтікається-пульсує благодійне нестерпиме тепло...тіло аж стогне, вигинаючись від нестерпного болю-зупинки...Рух розтікається по тобі хвилями невидимих імпульсів ,які панують над тобою і твоїми бажаннями...Рухатись,рухатись,аж стогне душа і мліє від щастя...
      Безкінечність щастя має свої наслідки- тотальне виснаження і..ступор.Повна бездіяльність всьго організму...Всі порухи душі і тіла просто завмирають ,обірвавшись  в напрузі...Застигло-завмерло все...Ти помер??Тебе немає?? Ти просто,зупинився...Новий досвід,нові відчуття...Але невблаганність відчаю судомить і тіло ,і душу...Ломота,напруга і...відсутність руху ,яка пронизує вскрізь...тільки пульсує кров та лихоманить думка" Все кінець."
  Тремтить-бринить у повітрі голограмма душі,зависає-протікає ,думко-формою ,залишаючи енергетичний відбиток у прострі,схожий на час.Час твого буття, який занотований у всесвіті...
      Скільки таких голограмм,спотворених власним нерозумінням себе,захаращують всесвіт,утворюючи загати, в світі гармонії і благодаті,змінюючи витоки і гирло емоцій-реакцій,утруднюючи доступ до них...Такі голограмми мертві і ,як наслідок,покинуті...
   Господарі блукають в інших вимірах світів,ігноруючи і надалі свою реальність,так і не зрозумівши, що щастя не безкінечне,і трансформація руху - через зупинку-осмислення,то вища мудрість всесвіту.Не тікай від нього...Усвідомлюй себе,оглядаючись навколо-куди ж ти забрів-забіг-залетів...
 Будь собою...Не залишай себе.