Важко…
Розростається кактус у грудях.
Може
Взяти і відрізати собі вухо?
Потече
І зменшиться тиск у серці,
А потім
Кров’ю написати вірша…
Та ні –
Таке вже робили інші.
А, може,
Побити когось на вулиці,
Щоб здачу дав так як треба
Й поламав мені ребра
Й кості,
Принаймні…
Та ніколи таке не збудеться,
Бо можу не розрахувати,
Бо надто багато злості
На себе…
Просто
Повішу на вухо сережку,
Чи зроблю собі татуювання
На зіниці.
Чи на руці?…
Ні!
Це надто вже кримінально.
Зроблю
Сльозу на щоці під оком!
Щоб в’їлася фарба глибоко,
Щоб справжня була, неначе –
Душа ж моя вічно плаче…
04.01.2012
Тату
© Copyright: Василь Кузан, 2012
Свидетельство о публикации №212010401729
Свидетельство о публикации №212010401729
Рецензии
як цiкаво: то ти плакати не вмiеш, то твоя душа вiчно плаче. подвiйнi стандарти...)))
Марианна Марианна 04.01.2012 22:15 • Заявить о нарушении
Марианна Марианна 04.01.2012 22:15 • Заявить о нарушении