Я завди буду поруч...
Нехай не фізично...але моя душа і мої думки огортатимуть тебе своєю ніжнісюь...
Я буду поруч...В темряві я буду шукати твої, лише твої руки и пригортати їх до серця,я буду пам"ятати лише твої слова и повторювати їх знову і їзнову аби не забути звуків твого так коханого мною голосу...
В своему серці я збережу світло твоїх очей і вони стануть провідниками в моему житті.Але якщо твої почуття згаснуть и розпалити їх буде не можливо, я помру разом з ними....Якщо ти замкнеш всі двері свого серця, я буду відчайдушно, розбиваючи руки до ран стукати в них...
Я прийду до тебе... не зважаючи на те що нас розділятимуть сотні кілометрів швидкоплинні роки...заздрість чужих очей...
Я подарую тобі всі ті посмішки, що не наважувалась дарувати тод,і коли ти дивився мені в очі...
Я поверну ті години,які рахували наш час и вони зупиняьтся. Адже між нами не має кордонів,пеешкод, брехні і лицемірства...
Ти знаеш я часто уявляла собі нашу зустріч але завжди боялася своїх думок...боялася, що казка придумана мною розсиплеться,як будиночок з піску.
Ти мій- гріх!!!Який не потрібно відмолювати, хоч я и молюся що ночі просячи Господа не дозволити тобі забути мене, не залишити саму в цьому холодному світ, що повільно йде на дно під тягарем зроблених помилок..
Коли я бачу, як ніч спускается на землю-я посміхаюсь..Адже лише коли наступає ніч я відчуваю себе щасливою, я можу жити в своїй казці яку придумала для нас двох...
Я знаю, що знаходячись там, за океаном, в сотнях тисяч кілометрів від мене, ти по ночах дивишся на ті зорі щой я. Відчуваешь той вогонь, що повільно палає в твоїй душі...Він був розпалений нами і він ніколи не згасне ..
Ми ні в якому разі не повинні дозволити нашим серцям забути одне одного...Тож давай розпочнемо все с початку на різних куточках землі, розпалимо два невеликих вогника і потім об"єднаемо їх в єдине полум"я....
Я буду поруч....завжди.......
Свидетельство о публикации №212010400817