Вже так вийшло

Трапляється якось таке… В кожного в житті трапляється. Бо кожен з нас заслуговує на найкращі хвилини життя. І в мене трапилось. Тоді, коли не чекала. Тоді, коли й проблеми іншими були, коли в голові існував зовсім інший світ, який ти згодом перевернув, перевернув не очікувано і ввів зовсім інші канони, правила, закони, яким я відтепер і назавжди буду підкорюватись.
Раніше я була різкою, грубою час від часу, але зараз ці якості враз відійшли кудись у прірву. Я не хочу бути такою, як була. Я відчула справжнє щастя і дякую, що ти допоміг мені віднайти себе. Або не віднайти, а повернути ту, яка колись була. В дитинстві я була чудом, але з часом стала ще однією «засміченою душею». Ці люди, сіра маса, проблеми, з якими не стикаються діти мого віку зробили з мене ще одну соломину в купі сіна. Але ти врятував, примусив бачити красу навколо себе, навколо нас.
Вперше я зустріла такого,як ти. Вперше! Твій внутрішній світ, схожий на небо чисте й безхмарне, яким ти так часто захоплювався. В тобі, напевне, в минулому житті існував поет, який писав лиш про прекрасне. Мабуть кожна дівчина мріє про такого, як ти, але напевно багато з них втратили свій шанс бути щасливими. Чи втратила його я? Я сама часто питаю себе. Але відповіді ще не знайшла. Що ж, побачимо, що буде далі… Я лише знаю, що з тобою я буду ніби літати на крилах, ніби жити у казці, жити так, ніби всі мрії завжди збуваються і вірити в чудо. Що ж буде без тебе? Хто знає… Напевно добре, може навіть прекрасно, але в думках ти все одно будеш моїм найкращим.
Ти в мене став найкращим досить швидко. Я відразу по знайомству оцінила твою людяність і це перший раз я захопилася не оболонкою людини, а її духовним світом, який я, звичайно, не той момент не знала бездоганно, але я вже не могла зупинитися на шляху до вивчення. Ніжність, що ти випромінюєш, твої дотики, переплетіння рук і губ – все це засоби, що викликали залежність. Іноді аж повітря в легенях не вистачає, так потребую тебе! Ти – поєднав в мені ангела і демона. З тобою – ніжність. Пір’їна по голому тілі, легко, до тремтіння… Без тебе – пекло, дійсно пекло! Стрілами по серцю, вогнем у душу. Але безумовно, це найкраще, що я коли-небудь відчувала.
І на останок, ще раз дякую! Ти врятував мою душу. Ти допоміг відкрити в мені щирість і любов до всього… І я знаю, що ми будемо щасливими. Не важливо, по одинці або разом. Важливо те, що ми трапились в житті один одного, вже так вийшло. Дороги перетнулись, але наскільки короткими є точки перетину? «Чертовски-длинные секунды без тебя, ничтожно коротка с тобою вечность». Я б обрала коротку вічність, але що обрали ті, хто складав наші долі?