Не можу тебе прогнати. Нiяк не можу…
Не можу тебе вiдпустити, але вiдпускаю
До iншого доброго ранку,
До пекла, чи раю…
Ти вчора мені сказав, що я дуже на неї схожа.
Ну майже усiм. Та ревністю, певно, найбiльше.
Ревність мене роз’їдає. Вона, як сірчана злива.
Але я не можу
Мати кращого негативу.
Тому я вбиваю в небо, мов цвяхи, залізні вiршi.
І маю єдину мрію – навіжену й таку безталанну:
Щоб надалi і ти для ревнощiв знаходив привiд.
Щоб не міг вiдпустити, не міг прогнати… Щоб я –
Як привид.
В тебе дуже гарна українська, Маріанно!
Як би ти була моєю вчителькою, я б закохалася у твою мову.
Тут є, як і у кожному твоєму творі, чудові знахідки.
Мене вразили вірші-цвяхи, які ти вбиваєш у небо.
А остання строка - як гіпноз.
Чи зможе він після цього колись розлюбити свою Маріанну?
Привітик, Таня! Я перепрошую, що не змогла відразу відповісти на твою шикарну рецензію. Спасибі, що не забуваєш про мене. Твоя підтримка мені дуже потрібна. Я розриваюся між роботою, натхненням і творчістю, квартирою, домашніми справами, чоловіком. От вийшла на роботу і починаю думати тільки про роботу. Я ще не навчилася гальмувати сама себе. Нема внутрішнього стоп-крану, щоб зупинятися. Хоча добре знаю, що на роботі мені ніхто золотий пам’ятник не поставить. До речі, думаю про те, щоб все ж таки реалізувати свій поетичний проект. Але умови змінити хочу - вірші про все на світі, але обов’язково прор душу, про серце, про любовь-морковь. Якщо у мене вийде, ти візьмеш участь? Я б хотіла цього дуже. До речі, я планую 24 січня приїхати в Мукачево на творчий вечір до одного поета. Ти ходиш на такі літтусовки чи ні?
забула про картинку:. так ось: вона мені сподобалася тільки через собаку. бо собака в мене асоціюється з вірністю і любов’ю. І погляди у герїв на картинці, глянь, які!!! а на попу я увагу не звернула. але справді - завелика. то, мабуть, художнику такі дівчата подобалися. ))
у мене шикарна лексика - звідки цих слів нахапалася ще в дитинстві, навіть мама моя не знає. але вже скоро сама з палицею ходити буду, а відучитися від пестливих слів не можу. стидно мені, так завжди говорить мій чоловік про мене. в реалі поспілкуватися зі мною, здуріти можна. я вже сьогодні думаю над тим, що навіщо мені на роботу ходити, коли я можу заробляти на масо й ікру баклажанову, виступаючи в ролі Музи.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.