Дивчина биля викна
Коли небо видно з вікна,
Колір сонця, що йде вже спать,
Любить мовчки вірші складать.
Вона сміється тобі в обличчя,
Коли дощ іде за вікном.
Вона в очі любить дивиться,
Та що в середині не видно за склом.
Вона пішки іде одна,
Коли сяє на небі луна,
Вона любить свій дивний світ,
Цю свободу і мрій політ.
Вона самотня, але щаслива,
Вона не має ім’я,
Вона живе в мені десь зліва,
Вона дівчина біля вікна.
Дівчина біля вікна
Свидетельство о публикации №212011100121