Все тече, все відлітає,
разом з вітром без слідів,
і ніхто із нас не знає,
де країна спогадів.
Те, що було, не повернеш,
бо минуло назавжди,
те, що буде, не узнаєш,
та й не треба це тобі.
І не треба сльози лити,
сидячи на самоті,
без кінця себе жаліти,
бо не вартий цього ти.
Що було, то має бути,
бо такий закон життя,
ти навчись його любити,
бо воно мине дарма.
дівчина біля вікна
Трохи про життя
© Copyright: Дивчина Биля Викна, 2012
Свидетельство о публикации №212011100155
Свидетельство о публикации №212011100155
Рецензии