Вiн i Вона

Коли злилися їхні тіла у єдине,- 
Все ж час ішов, незнає він зупини.
Перепліталися колізії життя, 
Абстрактні та конкретні закриття. 
 
З усюди збігалися мрії, 
Зігріті вогнем і зіпрілі. 
Увігнані в [тупик] поєднання,
Із вечора до самого рання. 
 
Попили нектар із бокала, 
Температура в повітрі взяла і (в)стала, 
Украдена тиша в просторі цвіла, 
Вона йому руку свою дала! 
 
Одночасно билось двоє сердець 
Як дорогою йшли під вінець,                І радість розчавлювала груди,- 
З усіх сторін дивились люди!            
Кому було якеє діло.., 
В очі їм гляділи сміло! 
Поштовх гне в свій бік, 
Хронологія - набирає лік. 

Критерія - зійдешнє із уст слово, 
Матерія - Софійно ново. 
Емпірія - чуттєво людський досвід,- 
А де ж це загубився -Слід-?.. 
 
Картинки світу - самі з собою в згоді, 
Пливе тепер -=кораблик=- цей по-моді. 
Гуде відвічно вітер з давнини,
Рахуючи: секунди, миті й години... 
 
Шум - звільнений із ланцюгів, 
Тривалий місяців бурний гнів, 
Істерика сонячного проміння, 
Дійшла до апогею сумління. 
 
Дискусія - про норми відкриття, Археологія - несе своє знання. 
Так ось така сенсорика, 
У майбутті Історика!!! 
 
Драбиною - долиною 
Літають навпрямки, 
Дзвенячою родиною 
Падають думки...
_____// ]{о^ян