Де її знайти, скажи-но, точку оту,
крапку оту золоту
на шальках долі,
що поволі розхитуються над прірвою,
де паролі, і явки, і навіть квіти у горщиках
білою ниткою та лівою рукою шиті…
Шива багаторукий із синьою шиєю
дивиться в небо біле,
зерном і снігами засіяне,
ворон рахує…
Не згадує всує,
по складах не повторює,
не перекочує в роті, ніби дитячу «Дюшеску»,
довге ім'я
і короткий спогад
про розшарпану ниточку слідів чорної білки
на чернетці нашої зими...
на чернетцi зими
© Copyright: Ганна Осадко, 2012
Свидетельство о публикации №212011601442
Свидетельство о публикации №212011601442
Рецензии
И снова, Ганнуся, ВОСТОРГ ... Всю жизнь мы ищем свою "крапку", свой путь-дорогу, суетимся, расходуем запас Души своей, зачастую зря... и белыми нитками сшиваем лоскутки Судьбы своей...
С добром и теплом,
Люба.
Любовь Архипова 19.01.2012 21:19 • Заявить о нарушении
С добром и теплом,
Люба.
Любовь Архипова 19.01.2012 21:19 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.