бо так,
бо так тому і бути
переплести чи вбрід пройти
плести з ромашок не вінки,
мости
і переходити Дунай по них
щоп'ятниці, щопонеділка
і повертатись до життя,
не повертаючи назад
ні голови,
ні думки...
нести з городу клумаки,
з крамниці сумки,
набиті хлібом, ковбасою
собою тішитись, дітьми,
дай Бог, своїми
на ранок в жерло зазирать пітьми
вкриватись потом,
а потому
вмиватись,
одягати грим, перуку
та йти на службу
вірити: "усе від Бога"
бо тут,
тепер,
у цьому місці
багатокрапкою, через тире до коми...
зникомі образи, знайомі символи
ми їх сьогодні не проявим
на світлини...
Бо так... Бо образи
© Copyright: Валентин Лученко, 2012
Свидетельство о публикации №212011801685
Свидетельство о публикации №212011801685
Рецензии