Смальта
http://www.proza.ru/2012/01/21/1462
ця сива галька, як коштовні камінці
ці сиві дні безсоння і снігів
закінчаться колись, бо так пружинку завели
у цьому місці Всесвіту Старого
лиш не закінчиться дорога,
бо стрічка Мебіуса це,
бо с'est la vie...
бо котиться яйце та віє вітер
сонячний у спину...
до тину притулились паничі,
до ґанку мальви
до ранку ухали сичі
скрипіли ясени, осики шелестіли
і сон не йшов і ми не йшли
з банкету того...
хотіли втамувати спрагу
та не вміли...
Свидетельство о публикации №212012100631
Алла Ребенко 21.01.2012 14:47 Заявить о нарушении
Алла Ребенко 02.03.2012 22:52 Заявить о нарушении