У світі Лобачевського і Гауса
всі лінії перетинаються колись...
Питання як Евклідові умовності бороти,
коли лише відкриєш рота тобі одразу:
"Цить! Розумна дуже,
слухай старших!!! Ходи в неділю в церкву,
на сповідь перед Пасхою, Різдвом,
гріхи, яких як слив у серпні,
спокутуй та не смій перечити
ні падре сивому, ні мужу, ні свекрусі.
Бо так заведено! Терпи!!!"?
Мозолі терпугом знімаєш
та пучки репані оливою мастиш
Пучки підвішуєш засушених ілюзій
під вже_подекуди_дірявий стрих
та стишуєш ходу, йдучи додому,
відчувши ту вселенську втому, яку чомусь
всі називають шлюбом
щасливим і комусь корисним...
Коритися? Для чого?
Чи потребує Всесвіт іще одну рабу?
Я вибираю світ, де лінії хвилясті,
де хвилі пестять ноги,
де замки із піску, де двері можна
не зачиняти на замок...
Монолог Щасливоi Жiнки
© Copyright: Валентин Лученко, 2012
Свидетельство о публикации №212012201951
Свидетельство о публикации №212012201951
Рецензии
Очень рада, что зашла к Вам в гости. Насладилась родным языком и талантливо написанным стихотворением. Спасибо. Теперь кроме любимицы Ганнуси Осадко, буду знать, что и у Вас можно напиться красоты украинского языка .
Не прощаюсь.
Счастья и удач!
Любовь Архипова 23.01.2012 22:17 • Заявить о нарушении
Не прощаюсь.
Счастья и удач!
Любовь Архипова 23.01.2012 22:17 • Заявить о нарушении
Cпасибо, Любовь, за теплый отклик! Мне приятно!)
Валентин Лученко 23.01.2012 22:23 Заявить о нарушении
Валентин Лученко 23.01.2012 22:23 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.