Вона Marlon Roudette

  Вона не знала. Хоча ні, мабуть знала, але ніколи не усвідомлювала. Вона жила, не так як хотіла, але жила. Що було? На це питання простіше відповісти чим на питання чого не було, але останнє набагато цікавіше.
  Вона не хотіла жити в своєму всесвіті, вона шукала місця в іншому всесвіті, де вона була б потрібною, де вона б відчувала себе такою, якою дійсно є. Вона шукала іншу планету в зовнішньому світі. Не мені вам говорити, що це безнадійно. Вона хотіла бути потрібною хоча б собі. Жаль, все чого ти хочеш не знайдеш в інших людях чи в інших всесвітах.
Слухаючи Marlon Roudette - City like this вона зходила з розуму від того, що відчувала в ті хвилини, стільки суму і злості; ніжності і пам'ятних моментів.
  Чого вона хотіла? Багато чого. Хотіла чогось, чого не могла знайти, тому що, боялась подивитись всередину себе, послухати себе, прочитати свої власні думки. Вона не спала ночами, можливо тому що вдень спала багато, але навряд чи це причина. Вона завжди вважала себе здатною на щось дивовижне, на щось, що дійсно має значення. Вона думала, що зможе зробити те, чого так сильно бажає. Через якісь дурні забобони, в які начебто не вірила, вона ще більше хотіла цього. Але як би там не було, починала вона разів 10, було все добре, але потім начебто видихалась. Зупинялась і не могла далі продовжувати. Кожен раз починала знову і все закінчувалось тим же. Можливо вона все-таки не може цього зробити? Але як же "можливо все"? Вона, напевно, не сильно вірить в себе, тому і не виходить? Ніхто не знає. Надіюсь вона скоро дізнається. І візьме в руки всі свої можливості, і зробить те, що навічно упевнить її в свої суперможливості.