Крах...
Катастрофа...
Суспільне лихо...
Чим іще може людство це дихать?
Часу немає - Він все займає
І через призму їй віддає!
Вона радіє, має що треба,
Хто Він і де, посеред Неба...
Хмари вкривають Сонце -
Темніє...
Вітер насіння по землі сіє.
Воно бере - тай проростає,
Що з цього буде? -ніхто ще не знає,
Та і навіщо?
Досвід покаже.
Кому видніше -
Тому розкаже!
Точка - на площині Всесвіту,-
Розкидає свою Сіту
І природу осягає
Вже пора..-
Бо, Там - СВІТАЄ!!!
Крах, катастрофа, суспiльне лихо...
© Copyright: Николай Назар, 2012
Свидетельство о публикации №212012500975
Свидетельство о публикации №212012500975
Рецензии