Вечiр На укр мовi
Ще нудиться земля, утомлена й нагріта,
Туманом дихає і день у ніч веде.
Зомліло сонечко, пішло спочити,
І білі зірочки, мов неслухняні діти,
Вискакують погратись деінде.
Шепочуться, про щось вечірні спраглі трави,
Росою тішаться, що скоро упаде,
Все вистелить сріблястим покривалом,
І жаб’ячий невтомний хор, своє, гуде,
Купається зоря, що в річку впала…
© Copyright: Светлана Лучик 2, 2012
Свидетельство о публикации №212012600391
Свидетельство о публикации №212012600391
Рецензии