На вікні малює вітер візерунки крижані…
Срібну збрую приміряють
…віти сосон.
А сніги…
Шаленіють в проблиск сонця,
сивим хутром пролягаючи,
в порожнечу у хуртечах…
А у колотнечу втечі,
крок скрипить десь,
неквапливо…
- Гей! Та, хто ж там, за віконцем?!
В ту ж хвилину, шваркне в двері,
увірветься нелюд твар'ю …
Він ножем, ти рогачем, і…
Мимоволі, станеш звіром.
Збилися на вовчій шкурі,
напилися вражій крові,
покотившись по хатині…
Виє вітер в холоднечу.
І…
Нема ні сил, ні страху,
Світ померкне , згаснуть зорі…
І в пекельні чварі – смуток,
душу волочить на плаху.
Пащі крізь та крізь щілини,
помирає, свище вітер…
Нині, час – у жер і злість.
Нині, час, що смертю в скрізь…
На обшарпаній стіні.
Шкірки зідрані із звірів…
А-а-а!!!
На печі малює вітер візерунки крижані…
На вiкнi малюje вiтер вiзерунки крижанi
© Copyright: Ицхак Скородинский, 2012
Свидетельство о публикации №212012801162
Свидетельство о публикации №212012801162
Рецензии