Зiрки кохання

Вишневим цвітом закружляла біла заметіль,
Немов сніжинками всю землю вкрила пелюстками,
І вітер пошепки наспівує : Я тільки твій!
Весна з очима синіми той вітер пестить ніжними руками.
Завмерло все, лиш чути подих й серця стук,
Душа радіє, світиться … любов дарує крила,
Щоб в далечінь злетіть, засяяти мільйонами зірок.
І нам, що на землі - кохання дати силу.


Рецензии