Морок, сяйво у домвiцi...
Він сказав якесь їй слівце,
Від якого піт пішов,
На що сісти він знайшов.
І понесла до стола
Вона їсти що могла,
То була якась година
Чи то ніч, а може днина...
Визначить тепер не можна
Просто так собі, а кожна
Щось подумає про нього,
Та що там ще було з того.
Отакі то були вісті
У селі, можливо в місті,
Мерехтіла в вікні лампа ледь
Кого знаєш звісно попередь.
Бо усяке може стати,
Його треба потримати
Він, то є велика сила -
Його в гості запросила!
Свидетельство о публикации №212013000938