Грань між вигадкою та реальністю часом буває тонкою, напівпрозорою. Не можемо однозначно вирішити де сон, де дійсність, прислухаючись лише до розуму, його сентенцій та уявлень. Прокочуючися по обідку Сансари, були ми вчора в піхотинцях, а позавчора у гусарах, а ще раніше поблизу гостинця сиділи на траві, в дуду дуділи, співали на сопілці середньовічну тугу про закінчення життя, котре не починалось...
Так де ж наш прихисток, вітчизна де? Всесильний Батьку, для чого дивишся із докором німим
на нашу марноту-марнот? Навіщо все, чи буде відповідь колись?
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.