Царство Гаргоново

   Возможно, когда - то давным -  давно жило-было загадочное земное царствие и звалось оно Царство Гаргоново. И люди имели вид полу птиц полу людей, и жили они в мире и счастье много, много тысяч лет. Веровали они в Промысел Высших Сил и  поклонялись Богам. Проводниками между людьми и Богами выступали калифы, а религиозные верования назывались калифонизмом. Не было у них словесных разговоров, изъяснялись воркованием. Ценили любовь и флирт, ценили дружбу и красоту. Были грациозными и вальяжными. Они умели летать,плавать, быстро бегать и высоко прыгать, были изящны в танце и искусствах, были певучи и пение их было неимоверно изысканным. Они уважали астрономию и науки, они знали о бытие иных миров. У них уважалась знатность и чистоплотность крови. Придерживались семейности, допускалось  многоженство и многомужие. Они были высокими в росте и широкими в плечах. Имели головы птиц, а тело напоминало наше с вами.
    Но произошли перемены в природе, произошли перемены и в сознании стали меняться требования и понятия, стали меняться внешне, иными стали Гаргоны. Поделились на три лагеря. Войны начались вековые и вздоры, началось кровопролитие, кровью наполнились реки. И однажды в мгновение ока изменился на Земле временной отчет, соединились в одну две параллели земные, а затем опять разъединились. Завыли ветры, подули суховеи, солнце нещадно испепелило в песок цветущие оазисы, превратились  Гаргоны в полутень в полу духов в полубогов и зовутся теперь Ангелами. И  зависли в бытие между двумя мирами. И родятся теперь иногда, как избранные в  духе плотских людей нашего вида и нашей формы, чтобы продлить себя в бытие мироздания. Они хотели бы покинуть пределы земные, но не все могут  покинуть пределы  Сфер Земли на  период длительный, карма земная не отпускает. Им приказали излечить себя от скверны, которая  мешает им расцвести зрелым  ярким цветком в иных Мирозданиях. И помогают им, усложнив ситуацию, что бы расширить сознание, пробудив подсознание, Архангелы  земных сфер, недр и тверди: Аниил (Аниэль),  Эремиил (Еримиэль),  Рафаиил (Рафаэль), Сандалфониин (Сандалфониэнь),  Рагуиил (Рагуиэль),  Задкиил (Садкиэль), Михаиил (Михаэль),  Метатрониин (Метатрониэнь)  Уриил (Вуриэль),  Азраиил (Эзраиэль), Ариил (Эриэль), Гавриил (Хабриэль), Разиил (Хэзиэль), Йофиил (Йофиэль), Чамуиил (Чамуиэль),Люцифериий (Люцифериэй). И взвились на небо в битве два брата два Архангела, один белым крылом взмахнул, другой серым, и смотрел на все то действие в стороне сидя наблюдая Архангел  в золотом одеянии… Спорят и ныне братья одного отца, одной матери, спорят и спорят, и не могут прийти к одному решению, как жить, как быть, как  мирянам помочь, как  себя друг с дружкой помирить. Как вернуться, наконец - то домой к своим Божественным Корням.
    И пришел Архангел Хабриэль в сером убранстве в виде куста тернового свечением переливающимся  к Иосифу,  и сказал:- Забери  еврейский  народ с земель чужих и отведи домой  к своим корням. И повел Моисей свой народ  в сердце страны Гаргонов, в ее серединку, в ее столицу. Родилось  иудейство. Отпустили их с Египетских земель с Божьим  Проведением  Архангелы , и напутствие дали, что бы не забывали, что до того как рабами стать их как гостей приютили, жильем и работой обеспечили. Чтобы не помнили только обиды, а и о хорошем хотя бы иногда, в знак благодарности  вспоминали, и не забывали, что из дому их народ из-за пожара бежал и не прогнал их его Египетский народ, не истребил, а приютил, даже если и не очень гостеприимным был.
    И пришел Архангел Хабриэль в золотом  убранстве в виде золотистого свечения к Марии и сказал: - Ты зачала дитя избранное. И родился Иисус, которому путь Гавриил предрек, и пошла молва о нем  в  западных землях.  Родилось  христианство, слабо оно в тех краях прижилось, хотя и возвеличило те земли и тот народ во всем без исключения мире.
    И пришел Архангел Хабриэль в белом убранстве к Магомеду в виде белого облака  и поведал о царстве былом и велел заложить Халифат  в землях восточных. Родилось мусульманство.
    Когда –то давным давно было дано  задание Свыше померить соединяя брачными узами земли Гаргоновы  царице Савской и царю Соломону, но Соломон был самовлюбленным и пыхатым чрезмерно, и Царице восточных земель предложил лишь место в его многотысячном гареме, Властительнице части гаргонова кольца, управительнице восточной Соборности, царице утопающего в роскоши и благодати государства указал место средь девок подневольных. Царица Савская была горделива и зная о своем высокопоставленном предначертании унесла с собою кольцо магическое, оставив вторую половинку,что у Соломона от предков в наследстве была без сбывшегося провидения. И покой, и богатство и слава рухнули в миг, в тех процветавших  краях, разлетелось государство на отдельные части, драгоценности Соломоновы поглотила скала, жены и гарем были Царю боле не в радость. Правили своими землями по сорок лет царь Соломон и царица Савская, а сын их царевич Менелик стал  основателем трехтысячилетней династии императоров  Абиссинии и  иудеев Фалаша, которое нерушимым долго  было.  Ну, в общем, не справились царь Соломон и царица Савская со своим заданием, усложнили лишь ситуацию. Наверняка, за то, что женщина  правительница не смогла усмирить и приручить вздорного мужчину, Духи наказали ее народ страхом видеть человеческое тело человеческим. В тех землях, где властная госпожа  вольно над мужчинами правила, сейчас женщины считаются недоразвитыми созданиями,  и их одевают лишь в черные длинные рубахи с черными колпаками на голове с отверстием для глаз. А мужчины, одев белые рубахи,  считают  женщин своих неполноценными творениями Господними, которые достойны лишь того, чтобы над ними, как будто над  грязными существами командовали мужчины вздорные.  И женщины нынче тех земель  превращены в тень отцов, мужей и сыновей своих, в живые привидения, которые запрятаны в ткань и не имеют  возможности вольно кислородом дышать, им  можно лишь взор украдкой на мир окружающий бросить, они лишены права много мыслить и рассуждать, они превращены в существ полумыслящих. А мужчинам тех земель, возможно за то, что режут беззащитных баранов смеясь, принося их Богам в жертву, Боги наделили  характерами  баранов, и на четырех ногах они чаще чем на двух  стоят и многие из них мыслят как блеющее стадо баранов. Хотя хочется верить, что искренне люди тех мест молятся Всевышнему Господу Аллаху, без обыденной привычки выполнять какое либо действие, в прочим ,это их личное дело, кому и как молиться или не молиться вообще. Жаль лишь то, что после смерти царицы Савской и до появления весточки с небес через мессию Муххамеда люди тех земель закапывали живьем в землю новорожденных девочек, которых отказывались кормить и воспитывать, в общем народ тех земель в тот период совсем отбился от рук и вытворял безрассудства. Наверное именно дабы обуздать обезумевшее безрассудство, наблюдая за жестокостью и беспределом, желая спасти от дальнейших глобальных грехов к тому народу Архангел снизошел, оставив свои дела на время, и подсказал,что девочки,это святые создания,так как они наполнены Духом Святым, а мальчики Духом Божественным. И услышав о весточке святости женского начала в природе, мужчины вздорные, решив оградить от трудностей святые чада,  вообще в мешки с дырочками для глаз их попрятали. Прикажи дураку молиться он и пятно на лбу, думая, что звезда засияет,  усердно об пол лбом чебуртыхаясь себе набьет. Царя  Соломона, они упоминают в своих священных писаниях, а царицу Савскую лишь в трех словах вспоминают, мол, была у Соломона в гостях, мол, хромала на ногу, мол, была душою дочерью небесного Дьявола, мол, где- то на нашем полуострове имела Соборность.  А народ Соломона по воле Богов был разбросан по миру среди разных народов, чтобы долго вспоминали кто они такие и где- же их родина, настрадались они за долгие века, быть может поэтому они первенство оставляют за женщиной матерью, помня, возможно, на подсознании за что их народ наказан, чем поплатились.
     И поныне спорят  дети некогда цельного Царства Гаргонов, царства халифов. Это  государство располагалось от Синайского полуострова до земель угла северной Индии, включая в себя Аравийский полуостров, земли по Средиземное, Черное,  Каспийское моря, Иранское нагорье, земли до Гималайских гор, угол западной стороны Индии.
     Мусульмане в ссоре с иудеями, а христиане тех мест лишь наблюдают, сидя в Иерусалиме в христианских храмах, одетых в золотые убранства и роскошь. Да святится и ныне Царство Гаргоново, которое родило на свет три великих религии, три вероисповедания, смысл в котором один и тот-же: Господь один для всех Един, и люди должны любить Господа Всевышнего и преклоняться пред Ним, уважать законы Мироздания, высокочтимым быть к напутствиям Богов,  Духов, Архангелов и Ангелов, почитать мессию –пророков  Моисея, Иисуса, Магомета.
     Как дальше будут жить люди в царстве Гаргоновом, в котором три религии, три наречия господствуют одному лишь Проведению Божьему Промыслу известно. Там Иудаизм, Христианство, Ислам  в почитании. Наречии иврит, арабский, английский в разговоре используется в основном. Там дары Богам отдают, иудеи лепешку «песах», христиане яйцо крашенное "пасхальное", мусульмане делают кровопускание, барана живого режут, как делали то дело одичавшие племенные жители. Смогут ли такие разные и такие похожие люди разных стран, одного когда –то цельного Царства Гаргонова спустя тысячи  лет помирятся и опять возсоединиться  в цельное государство перешагнув через абсурд и своеволия, станут ли уважать они опять друг дружку так как  делали это их предки?  Время покажет.

-----------
Царство Гаргоново
Валентина Хоральдбайрам
    Можливо, коли - то давним - давно жило-було загадкове земне царство і звалося воно Царство Гаргоново.  І люди мали вигляд підлозі птахів підлозі людей, і жили вони в мирі та щасті багато, багато тисяч років.  Вірували вони в Промисел Вищих Сил і поклонялися Богам.  Провідниками між людьми і Богами виступали каліфи, а релігійні вірування називалися каліфонізмом.  Не було у них словесних розмов, висловлювалися воркуванням.  Цінували любов і флірт, цінували дружбу і красу.  Були граціозними і вальяжно.  Вони вміли літати, плавати, швидко бігати і високо стрибати, були витончені в танці і мистецтвах, були співучі і спів їх було неймовірно вишуканим.  Вони поважали астрономію і науки, вони знали про буття інших світів.  У них шанувалася знатність і охайність крові.  Дотримувалися родинності, допускалося багатоженство і многомужіе.  Вони були високими в зростанні і широкими в плечах.  Мали голови птахів, а тіло нагадувало наше з вами.
     Але відбулися зміни в природі, відбулися зміни і в свідомості стали змінюватися вимоги і поняття, стали змінюватися зовні, іншими стали Гаргон.  Поділилися на три табори.  Війни почалися вікові і дурниці, почалося кровопролиття, кров'ю наповнилися річки.  І одного разу в одну мить змінився на Землі тимчасової звіт, з'єдналися в одну дві паралелі земні, а потім знову роз'єдналися.  Завили вітри, подули суховії, сонце нещадно спопелило в пісок квітучі оазиси, перетворилися Гаргон в півтінь в підлозі духів в напівбогів і звуться тепер Ангелами.  І зависли в буття між двома світами.  І народяться тепер іноді, як обрані в дусі плотських людей нашого виду і нашої форми, щоб продовжити себе в буття світобудови.  Вони хотіли б покинути межі земні, але не всі можуть покинути межі Сфер Землі на період тривалий, карма земна не відпускає.  Їм наказали вилікувати себе від скверни, яка заважає їм розквітнути зрілим яскравою квіткою в інших світобудови.  І допомагають їм, ускладнивши ситуацію, що б розширити свідомість, пробудивши підсвідомість, Архангели земних сфер, надр і тверді: Анііл (Аніель), Еремііл (Еріміель), Рафал (Рафаель), Сандалфоніін (Сандалфоніень), рагу (Рагуіель), задком (  Садкіель), Михайло (Міхаель), Метатроніін (Метатроніень) Уриїл (Вуріель), Азраила (Езраіель), Ариїл (Еріел), Гавриїл (Хабріель), Разііл (Хезіель), Йофііл (Йофіель), Чамуііл (Чамуіель), Люцифер (Люціферіей  ).  І злетіли на небо в битві два брата два Архангела, один білим крилом змахнув, інший сірим, і дивився на все те дію осторонь сидячи спостерігаючи Архангел в золотом вбранні ... Сперечаються і нині брати одного батька, однієї матері, сперечаються і сперечаються, і не  можуть прийти до одного рішення, як жити, як бути, як мирянам допомогти, як себе одна з одною помирити.  Як повернутися, нарешті - то додому до своїх Божественним Корінню.
І прийшов Архангел Хабріель в сірому вбранні у вигляді куща тернового світінням переливаються до Йосипа, і сказав: - Забери єврейський народ з земель чужих і відведи додому до свого коріння.  І повів Мойсей свій народ в серці країни Гаргон, в її серединку, в її столиці.  Народилося іудейство.  Відпустили їх з Єгипетських земель з Божим Проведенням Архангели, і напуття дали, що б не забували, що до того як рабами стати їх як гостей поселили, житлом і роботою забезпечили.  Щоб не пам'ятали тільки образи, а й про хороше хоча б іноді, в знак подяки згадували, і не забували, що з дому їх народ через пожежу біг і не прогнав їх його Єгипетський народ, усіх не забрав, а прихистив, навіть якщо і  не надто гостинним був.
     І прийшов Архангел Хабріель в золотом вбранні у вигляді золотистого світіння до Марії і сказав: - Ти зачала дитя обране.  І народився Ісус, якого шлях Гавриїл передрік, і пішов поголос про нього в західних землях.  Народилося християнство, слабо воно в тих краях прижилося, хоча і звеличив ті землі і той народ у всьому без винятку світі.
     І прийшов Архангел Хабріель в білому вбранні до Магомеду у вигляді білого хмари і повідав про царство минуле і велів закласти Халіфат в землях східних.  Народилося мусульманство.
Коли-то давним давно було дано завдання Понад поміряти поєднуючи шлюбними узами землі Гаргонови цариці Шеви і царя Соломона, але Соломон був самозакоханим і пихатим надмірно, і Цариці східних земель запропонував лише місце в його багатотисячному гаремі, володарка частини гаргонова кільця, Управителька східній Соборності,  цариці потопаючого в розкоші і благодаті держави вказав місце серед дівок підневільних.  Цариця Шеви була гордовита і знаючи про своє високопоставленого приречення забрала з собою кільце магічне, залишивши другу половинку, що у Соломона від предків у спадщині була без справдженого провидіння.  І спокій, і багатство і слава впали в мить, в тих процвітали краях, розлетілося держава на окремі частини, коштовності Соломонові поглинула скеля, дружини і гарем були Царю більш не в радість.  Правили своїми землями по сорок років цар Соломон і цариця Шеви, а син їх царевич Менелік став засновником трехтисячілетней династії імператорів Абіссінії і іудеїв фалашей, яке непорушним довго було.  Ну, загалом, не впоралися цар Соломон і цариця Шеви зі своїм завданням, ускладнили лише ситуацію.  Напевно, за те, що жінка правителька не змогла приборкати і приручити безглуздого чоловіка, Духи покарали її народ страхом бачити людське тіло людським.  У тих землях, де владна пані вільно над чоловіками правила, зараз жінки вважаються недорозвиненими створіннями, і їх одягають лише в чорні довгі сорочки з чорними ковпаками на голові з отвором для очей.  А чоловіки, одягнувши білі сорочки, вважають жінок своїх неповноцінними творіннями Господніми, які гідні лише того, щоб над ними, як ніби над брудними істотами командували чоловіки безглузді.  І жінки нині тих земель перетворені в тінь батьків, чоловіків і синів своїх, в живі привиди, які заховані в тканину і не мають можливості вільно киснем дихати, їм можна лише погляд крадькома на світ навколишній кинути, вони позбавлені права багато мислити і міркувати, вони  перетворені в істот полумислящіх.  А чоловікам тих земель, можливо за те, що ріжуть беззахисних баранів сміючись, приносячи їх Богам в жертву, Боги наділили характерами баранів, і на чотирьох ногах вони частіше ніж на двох стоять і багато хто з них мислять як бекаючих стадо баранів.  Хоча хочеться вірити, що щиро люди тих місць моляться Всевишньому Господу Аллаху, без повсякденного звички виконувати будь яку дію, в іншим, це їх особиста справа, кому і як молитися або не молитися взагалі.  Шкода лише те, що після смерті цариці Шеви і до появи звісточки з небес через месію Муххамеда люди тих земель закопували живцем в землю новонароджених дівчаток, яких відмовлялися годувати і виховувати, в загальному народ тих земель в той період зовсім відбився від рук і витворяв нерозсудливості.  Напевно саме щоб приборкати збожеволіле нерозсудливість, спостерігаючи за жорстокістю і свавіллям, бажаючи врятувати від подальших глобальних гріхів до того народу Архангел зійшов, залишивши свої справи на час, і підказав, що дівчатка, це святі створення, так як вони наповнені Духом Святим, а хлопчики  духом Божественним.  І почувши про вісточці святості жіночого начала в природі, чоловіки безглузді, вирішивши захистити від труднощів святі чада, взагалі в мішки з дірочками для очей їх поховали.  Накажи дурневі молитися він і пляма на лобі, думаючи, що зірка засяє, старанно об підлогу лобом чебуртихаясь собі наб'є.  Царя Соломона, вони згадують в своїх священних писаннях, а царицю Савську лише в трьох словах згадують, мовляв, була у Соломона в гостях, мовляв, кульгала на ногу, мовляв, була душею дочкою небесного Диявола, мовляв, десь на нашому півострові мала  соборність.  А народ Соломона з волі Богів був розкиданий по світу серед різних народів, щоб довго згадували хто вони такі і де-ж їхня батьківщина, настраждалися вони за довгі століття, можливо тому вони першість залишають за жінкою матір'ю, пам'ятаючи, можливо, на підсвідомості за  що їх народ покараний, ніж поплатилися.
І понині сперечаються діти колись цілісного Царства Гаргон, царства халіфів.  Це держава розташовувалося від Синайського півострова до земель кута північній Індії, включаючи в себе Аравійський півострів, землі по Середземне, Чорне, Каспійське моря, Іранське нагір'я, землі до Гімалайських гір, кут західної сторони Індії.
      Мусульмани в сварці з іудеями, а християни тих місць лише спостерігають, сидячи в Єрусалимі в християнських храмах, одягнених в золоті оздоблення і розкіш.  Хай святиться і нині Царство Гаргоново, яке родило на світ три великих релігії, три віросповідання, сенс в якому один і той-же: Господь один для всіх Єдін, і люди повинні любити Господа Всевишнього і схилятися перед Ним, поважати закони Всесвіту, високошанованим бути  до напуття Богів, Духів, Архангелів і Ангелів, почитати месію -пророков Мойсея, Ісуса, Магомета.
      Як далі будуть жити люди в царстві Гаргоновом, в якому три релігії, три прислівники панують одному лише Проведенню Божим Промислом відомо.  Там Іудаїзм, Християнство, Іслам в шануванні.  Говіркою іврит, арабська, англійська в розмові використовується в основному.  Там дари Богам віддають, іудеї корж «песах», християни яйце фарбоване "пасхальне", мусульмани роблять кровопускання, барана живого ріжуть, як робили ту справу здичавілі племінні жителі.  Чи зможуть такі різні і такі схожі люди різних країн, одного коли-то цільного Царства Гаргонова через тисячі років помиряться і знову возсоедініться в незбиране держава переступивши через абсурд і свавілля, чи стануть поважати вони знову один одного так як робили це їхні предки?  Час покаже.