А час мина, а час мина...

А час мина, а час мина... 
Усе летить не зна куда, куда не зна... 
А час минає - пам'ять стирає,   
Уже й не знає, 
Що там було? 
Що там було... 
 
Він заглядає, крізь призму й бачить. 
Які обриси, тай що з того? 
Тай що з того... 
 
А час мина, а час мина... 
Яка там вже тепер пора? 
Яка година... 
У кожного своя стезя... 
Своя стежина! 
 
А час мина, а час мина... 
Уже і ніч в гості прийшла. 
Він і Вона у двох були, 
У двох були... 
Тепер вони вже назавжди, 
Вже назавжди! 
 
А час минає - 
Стирає пам'ять, 
Уже й не знаюсь що там було, 
Що там було... 
 
А час мина, а час мина... 
Усе летить не зна куда, 
Куда не зна! 
Він і Вона тепер усе, усе тепер. 
Що треба те і принесе, принесе, те! 
 
А час мина, а час мина... 
Зустрів Він день 
Там десь Вона, 
Там десь Вона! 
Чого Їй треба Він ще не зна,
Він ще не зна... 
Усе що знав, 
Те розказав, 
Те розказав! 
 
А час мина,
А час мина... 
Вона до нього вже прийшла, 
Вона прийшла! 
 
І розказала де була і що робила, 
Що головне те і позначила - 
Перегорнула сторінку, 
Книжку закрила! 
А час мина, 
А час мина...   
А час мина!!!