де бересточки змерзли, і стоять, і хукають на гілля посиніле....
як породілля мучиться вода під льодом, під панциром гнітючим
як хочеться їй вирватись на волю, нести місточки, кригу, чурбаки
блищати сонцем, пінитись, радіти, вливатись в луки, левади
баюри обертати в нерестища і знову повертатись в береги…
моя ти річенько, сьогодні ти холодна, між нами час, як холодець
і простір захурделиний снігами…
анабіоз, чекаємо весни… нас холод спеленав:
тебе зимовий, мене серцевий…
чекаймо, люба, скільки того лютого лишилось…
Фрагменти Буття - II
© Copyright: Валентин Лученко, 2012
Свидетельство о публикации №212021601573
Свидетельство о публикации №212021601573
Рецензии
Нежное стихотворение. С Весной Вас, Валентин! и річеньку любу...
Алла Ребенко 10.03.2012 18:44 • Заявить о нарушении
Алла Ребенко 10.03.2012 18:44 • Заявить о нарушении
Спасибо, Алла! Весны Вам без конца и края! :-)
Валентин Лученко 11.03.2012 17:27 Заявить о нарушении
Валентин Лученко 11.03.2012 17:27 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.