Вагiтна Ева
жінку цю, що із ребра Адама
о доленько – впокорена журбо
мов яблуня – під усіма вітрами
щодня цвітеш бо все тобі весна
ряснієш наливаєшся плодами
а над тобою - буря навісна -
це грається святий Ілля громами
бо б’є малими ніжками в ребро
і підганяє серденько у мами
молочні зерна материнських строф
для сина скоро проростуть віршами
.........
і дощ благословенний упізнав,
(він пустощі ганяє берегами)
що Янгол близько – сукня затісна
умилась Єва чистими сльозами
2012
Свидетельство о публикации №212021701119