Художник

Углём он пальцы не замажет,

И красками не запятнает лик,

На полотно душою ляжет,

В очах оставив яркий блик.


За акварелью слёзы утая,

Он нарисует мне улыбку,

Как без короны видеть короля?

А рисовать - ужаснейшая пытка...


Прости меня, художник добрый,

За то, что руки вновь твои в угле.

Я заплачу стихом лишь сдобным,

Который закалит Душа в огне.


Рецензии
По-перше, - браво!..
Ще раз "по-перше", - це якась містика... Поясню...
Саме сьогодні я згадала історію, як одного разу я попросила тебе висловити свою думку з приводу того, що краще розкриває думку: літературний твір чи картина художника? Я пам"ятаю, як мені було сумно слухати твої твердження з приводу того, що ти вибрав... Пам"ятаєш? Чомусь тоді мені не хотілося щось доказувати - за мене це зробив ЧАС...
І ось ця незначна історія, про яку я хотіла згадати у своїй попередній рецензії, ще раз "перетрансформувалася" після твого нового вірша...
P.S. Попроси Музу завітати і до мене... (Ні в якому разі не відпускай її!..)

Тира Лэнс 2   18.02.2012 02:28     Заявить о нарушении
Благодарю, Тира... Вы нашли в этом стихе больше, чем я там оставил)

Шерман Грин   18.02.2012 11:33   Заявить о нарушении