Анекдоты на закарпатском 2

Маріка у постели з Мигальом:
- Мигалю, чилядь каже, шо усі хвороби од нерву.
- Но пак і шо?
- Видится ми, шо ти ся сильно миригуеш. Скоро в тя буде тріпер.

Приходит Мигаль до дохтора котрий пуцки гоїт, тай ізразу му на стул кладе свуй луфос. Поникався на него дохтур, тай звідат:
- Болит?
- Неа.
- Піціцький?
- Неа.
- Дуже грубий?
- Неа.
- Та пак шо тогди на фраца?
- Никайтеся який файний.

- Йой Мигалю шось із нашим телехоном. Говорилам із Нуцьов та й нич ісь меся не розуміли один одного.
- Гія вам било попробувати за шором говорити, по одному.

- Мигалю шо ото ти танчиш пуд сусідову сопілку.
- Ото не сопілка, ай пушка.

- Чуеш Мигалю. Учорам на свому москвичови летівім аш 200 кілометру у час. Не знаеш як ми гуно з сідака у машині змити?

Мигаль у дохтура:
- Курите?
- Йо.
- Пьете?
- Йо.
- Та пак шо вам іще гія?
- Бабу.

Хвалиться Мигаль цімборови:
- Я своюй Маріці подарок на Новий гуд пуд смереку поклав.
- А она шо?
- Іще го ськае. Смерек у Карпатах до фраса.

Пудходит Мигаль до ворут сусіда тай ковтат у них. Нич не чути, тишина. Туй до плота пудходит пес, тай каже:
- Шо ковташ? Ниє дома нікого.
Мигаль учмилів уд такого, тай упав долу на зимлю. Коли ся прочуняв, над ним упять пес стоит.
- Ти шо, гавкати як усі порядні пси не можеш?
- Можу, айбо не хотівім тя напудити.

На свадьбе:
- Йой Мигалю не наливате ми бульш, бо шось із лабами ми.
- Шо, пудгинаются?
- Та не, розчеперюются.

Мигаль на базарі:
- Чи продаете когута?
- Ні.
- Та пак чтогось те го привезли?
- Айбо без него кури не хотіли на вашар їхати.

Вертаеся Мигаль з потука де імняв ковблику. Через поруг звідат жону:
- Мацур дома?
- Не пужайся, купилам му конзерву.

Мигаль тай Маріка уночи у постели.
- Йой Іване, якось тяжко тручаеся.
- Ото я го удвое склав.

Пушов Мигаль у хащу із пушков, на мидвідя. Вертаеся увечері дому.
- А шо од тя вонит так чоловіче? - звідат жона.
- Пушовім жоно у хащу, а нашого пса на фраса забивім узяти. А пак на обочи найшовім діру медвідьову, та й загарувавім у ню ботов. Туй ми кось на плечі лаби кладе. Я ся обертаю... Вижу шо ото наш пес, айбо срати перестати не можу...

Ходит Мигаль коло косиць у дворі, та й поливае їх машинним олоьом.
- Понищиш косиці, - каже му сусіда.
- То нич, зато машінгевер не заіржавіе.